Чому Україна виконує мінські домовленості, попри ігнорування Росії

Про зрив Мінських домовленостей та їх недотримання чути майже щодня. А останніх 5 років саме ця тема стала приводом для дискусій на міжнародній арені. За весь час війни на Донбасі на адресу Мінська, прозвучала не похвала, а полився шквал критики.

Поки війна на Донбасі поступово приносила розруху, Рада Безпеки ООН у Нью-Йорку думала як би вирішити цю проблему. І спільними зусиллями вихід знайшли – завершити війну на Донбасі можна тільки мирним шляхом. Так з’явилися «Перші Мінські домовленості» або мінськ-1.

Читайте також: Закон про українську мову: як він працюватиме та чи дійсно важливий

5 вересня 2014 року в білоруській столиці зібралася тристороння контактна група: представниця від ОБСЄ Гайді Тальявіні, екс-президент України Леонід Кучма і колишній посол Росії в Україні Михайло Зурабов. А ще на зустрічі були присутні керівники самопроголошених і ніким не визнаних ЛНР і ДНР. До речі, їхні підписи на документі теж є.

Що ж там написано

Загалом у першому мінську було 12 пунктів. Якщо говорити про найважливіші із них, то це: негайне припинення вогню з обох сторін, звільнення заручників, забезпечення належного моніторингу подій членами ОБСЄ і найважливіший.

За два тижні, тобто 19 вересня ця ж контактна група зібралася для обговорення умов меморандуму. По факту, умови були майже ті ж самі, але більш конкретизовані. Хоча, додався один чи не найважливіший пункт – заборона використання важкого озброєння. До таких типів відносять гармати, міномети, гаубиці і тактичні ракетні комплекси. У новинах їх називають: «Град», «Ураган», «Смерч», «Торнадо», «Акація» та «Гвоздика».

мінські договори війна на донбасі
Важке озброєння, яке заборонено Мінськ

Росія договору не дотрималася, а тому – виникла потреба у новій угоді. В лютому 2015 року лідери нормандської четвірки: Петро Порошенко, Ангела Меркель, Франсуа Олланд та Володимир Путін зібралися для узгодження чіткого плану дій у Мінську. Так з’явився «Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу» або мінськ-2.

Його основні положення практично нічим не відрізняються від попередньої угоди і передбачають припинення вогню, виведення військових і створення української банківської системи на тимчасово окупованих територіях. Загалом – пунктів 13. І знову – Росія вкотре їх не виконала.

4 роки тому Росія підписала мінські домовленості з першим пунктом про припинення вогню 14 лютого. Приблизно за тиждень і Росія, і її проросійські сили захопили Дебальцеве. За 4 роки з того часу Росія продовжує щодня порушувати мінські угоди,
– зазначив спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер.

За даними ООН, з початку війни на Донбасі загинули близько 13 тисяч осіб.

війна на донбасі оон
Кількість людей, які загинули на Донбасі

Навіщо взагалі потрібні мінські домовленості, якщо Москва їх ігнорує

Грубо кажучи – документ спрямований на міжнародну спільноту, а не на вирішення конфлікту. Умовно — власними силами. Працює так: є кілька пунктів договору, які обидві країни зобов’язалися виконувати. Україна тримає своє слово, принаймні намагається, Росія – ні.

Мінськ-2 вигідний навіть, якби санкції до угод не були прив’язані. Так, вирішення конфлікту на Донбасі немає. Але після їхнього підписання знизилася активність бойових дій на Донбасі і суттєво зменшилися втрати ЗСУ. Росії не вигідно йти на великий наступ, оскільки Москва втратить імідж перед Берліном і Парижем,
– наголосив заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков.

Загалом, українські експерти стверджують, що угоди, які спрямовані на вирішення конфлікту укладають у чіткій послідовності. Тобто, коли є 1 пункт – за ним одразу йдуть конкретні кроки і дії, які потрібно виконати.

У мінських домовленостях такої конкретики немає. І це не єдина причина, чому цю угоду критикують. У списку ще й те, що відповідальність за виконання обов’язків несе де-факто тристороння контактна група. Адже це вони підписували документ.

Читайте також: Стадіон, аналізи, дебати: чи передбачено законом те, що відбувається в Україні

Якщо говорити про підтримку цього документу іншими, то європейські країни разом зі США зберігають єдність у цьому питанні і постійно закликають дотримуватися угод. Однак, реальність виглядає дещо іншою – заклики і засудження Європейського Союзу і навіть санкції проти Москви зовсім не є тим важелем впливу, який змусив би Кремль зупинити війну.

Саме тому, Україна вимагає посилення цих санкцій, правда є одне але – ці самі мінські домовленості. Замкнене коло, якому поки не знайшли альтернативи.

Україна вимагає від Європи більш жорсткіших санкцій через указ Путіна про спрощене російське громадянство для українців. А європейці вважають, що санкції шкодитимуть врегулюванню збройного конфлікту на Донбасі,
– сказав аналітик Kyivstratpro Тарас Семенюк.

Проте вийти із цієї угоди Україна не може. Такий сценарій зіграє на руку проросійським опозиційним силам і аж ніяк не посприяє вирішенню конфлікту на Донбасі.